Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Журнали та продовжувані видання (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (30)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Черенько Т$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 32
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Черенько Т. М. 
Постинсультный болевой синдром [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 11-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_1_4
Освещены современные представления о распространенности и патогенетической гетерогенности постинсультного болевого синдрома. Охарактеризованы его основные клинические варианты. Приведены принципы диагностики и дифференциальной диагностики постинсультной боли. Указано на отсутствие конвенциального соглашения относительно определения центральной постинсультной боли и специализированных оценочных шкал. Рассмотрены современные подходы к лечению постинсультной боли.
Попередній перегляд:   Завантажити - 120.757 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Соколова Л. І. 
Зв’язок між клінічними характеристиками ішемічного інсульту і ступенем артеріальної гіпертензії [Електронний ресурс] / Л. І. Соколова, Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 2. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 214.022 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Маркулан О. Л. 
Порівняльна характеристика первинного та повторного ішемічного інсульту кардіоемболічного патогенетичного підтипу [Електронний ресурс] / О. Л. Маркулан, Ю. І. Головченко, Т. М. Черенько // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 226-233. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__33
На сьогодні недостатньо вивчено особливості неврологічних проявів, топографічні особливості у випадку первинного та повторного інсультів залежно від етіопатогенетичного підтипу. Мета роботи - провести порівняльну оцінку клініко-неврологічних, топографічних характеристик і факторів ризику у разі первинного та повторного кардіоемболічного (КЕ) ішемічного мозкового інсульту (МІ). У дослідження увійшло 102 хворих з первинним та 29 хворих з повторним МІ КЕ підтипу. Основним джерелом кардіогенної емболії у разі первинного інсульту була миготлива аритмія - у 52,9 % (54) хворих з первинним МІ та 75,9 % (22) хворих з повторним МІ, p << 0,05. У разі повторного КЕ МІ палили 17 (58,6 %) хворих, що достовірно більше у порівнянні з первинним МІ цього ж підтипу, p << 0,05. Ознаки територіального інфаркту достовірно частіше виявлялись у разі повторного КЕ інсульту (31,4 % у порівнянні з 27,8 %). Тяжкість неврологічного дефіциту для повторного КЕ інсульту була більшою у порівнянні з первинним (<$E14,41~symbol С~2,91> та <$E12,81~symbol С~2,71> відповідно), p << 0,05. Повторний КЕ інсульт частіше супроводжувався загальномозковими розладами, зокрема, головним болем (24,1 % проти 15,7 % хворих відповідно), блюванням (24,1 % та 17,6 % пацієнтів відповідно) у порівнянні з первинним МІ цього ж підтипу, p << 0,05. Висновки: повторний КЕ МІ у порівнянні з первинним цього ж підтипу супроводжується більш тяжкими неврологічними розладами. У хворих з повторним КЕ інсультом достовірно частіше виявляються ознаки територіального інфаркту, загальномозкові розлади, миготлива аритмія та паління.
Попередній перегляд:   Завантажити - 245.892 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Черенько Т. М. 
Особливості відновлення неврологічних функцій у хворих з ішемічним інсультом залежно від ступеня і тривалості артеріальної гіпертензії [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_82
Попередній перегляд:   Завантажити - 75.721 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Черенько Т. М. 
Якість життя у хворих з артеріальною гіпертензією після розвитку мозкового інсульту [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько, Т. І. Ілляш, Ю. Л. Гелетюк, Л. М. Трепет, К. М. Балабан, Л. О. Вакуленко // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_83
Попередній перегляд:   Завантажити - 82.792 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Черенько Т.М. 
Фактори ризику розвитку больового синдрому та його варіантів в гострому періоді ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Т.М. Черенько // Український вісник психоневрології. - 2015. - Т. 23, вип. 4. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2015_23_4_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 215.075 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Черенько Т. М. 
Неврологічне та функціональне відновлення після ішемічного інсульту в різні періоди: зв’язок з рівнем нейроспецифічного маркера S-100 [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 38-42 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_4_7
Мета роботи - встановити зв'язок між рівнем маркера гліального пошкодження S-100 у сироватці крові хворих у перші 7 діб після розвитку ішемічного інсульту та його наслідками в гострий і віддалений період. Обстежено 48 хворих (28 чоловіків і 20 жінок) віком від 45 до 73 років (середній вік 57 років). Неврологічний дефіцит визначено за шкалою NIHSS у динаміці гострого періоду та через один рік після інсульту. Функціональне відновлення оцінювали за індексом Бартел через рік після інсульту. Концентрацію білка S-100 у сироватці крові визначали за допомогою кількісного імуноферментного аналізу в 1-шу, на 3-тю та 7-му добу. У хворих з неврологічним поліпшенням у гострий післяінсультний період (з 3-ї до 7-ї доби) концентрація білка S-100 зменшується більше, ніж у хворих з погіршенням та фатальними наслідками. У разі зменшення вмісту білка S-100 у зазначений період на 32,3 % прогноз перебігу інсульту сприятливий. Рівень білка S-100 на 7-му добу достовірно корелює зі ступенем відновлення неврологічних функцій на 21-шу добу (r = +0,68), а на 3-тю добу - зі ступенем функціональної неспроможності за індексом Бартел через рік після інсульту. Висновки: динаміка рівня білка S-100 у перші 7 діб гострого періоду надає змогу не лише судити про перебіг та ступінь регресу неврологічних порушень у гострий період, а і прогнозувати функціональні наслідки через рік після судинної катастрофи.
Попередній перегляд:   Завантажити - 966.014 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Антоненко К. В. 
Хвороба Гентінгтона у поєднанні з Лайм-бореліозом: аналіз клінічного випадку [Електронний ресурс] / К. В. Антоненко, Т. М. Черенько, Н. С. Турчина, Л. О. Вакуленко, Н. В. Сирота // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 93-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2016_1_17
Наведено стислий огляд, присвячений хворобі Гентінгтона. Наведено власне клінічне спостереження хворого з хореїчними гіперкінезами та інтелектуально-мнестичним зниженням. Подано диференційну діагностику захворювань, які можуть маніфестувати хореїчними гіперкінезами.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.045 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Гелетюк Ю. Л. 
Функціональне і неврологічне відновлення неврологічного дефіциту та характеристика якості життя у хворих з ішемічним інсультом на тлі артеріальної гіпертензії різних ступенів тяжкості [Електронний ресурс] / Ю. Л. Гелетюк, Т. М. Черенько // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 4. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_4_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 383.006 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Черенько Т. М. 
Роль НСЕ як біомаркера тяжкості неврологічних порушень, перебігу та короткочасного і віддаленого прогнозу у хворих з ішемічним інсультом [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько // Семейная медицина. - 2015. - № 5. - С. 164-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_5_41
Мета роботи - співставлення тяжкості неврологічного дефіциту, перебігу у гострий постінсультний період і ступеня функціонального відновлення у хворих з ішемічним інсультом через рік залежно від рівня нейрон специфічної енолази (НСЕ) у 1, 3-ю та 7-у добу. Обстежено 48 хворих: 28 чоловіків і 20 жінок у віці 45 - 73 роки (в середньому 57,7 років). Неврологічний дефіцит визначали за шкалою NIHSS у динаміці протягом гострого періоду. Функціональне відновлення оцінено за індексом Бартел (БІ) через рік після перенесеного інсульту. НСЕ в сироватці крові визначено за допомогою кількісного імуноферментного аналізу. Тяжкість неврологічних розладів у гострий період та розмір вогнища корелюють з вмістом НСЕ у перші 7 діб. У разі зниження концентрації НСЕ у цей період на 15 % прогнозують сприятливий перебіг інсульту. Концентрації НСЕ на 3-ю і 7-у добу достовірно корелюють зі ступенем неврологічного відновлення на 21-у добу (r = 0,51) та зі ступенем функціонального обмеження за БІ через рік після інсульту. Висновки: дослідження НСЕ у перші 7 діб гострого періоду можуть бути додатковим прогностичним інструментом для визначення неврологічного дефекту у гострий період та функціональних наслідків через рік після ішемічного інсульту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 356.654 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Гелетюк Ю. Л. 
Функціональне і неврологічне відновлення неврологічного дефіциту та характеристика якості життя у хворих з ішемічним інсультом на тлі артеріальної гіпертензії різних ступенів тяжкості [Електронний ресурс] / Ю. Л. Гелетюк, Т. М. Черенько // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 3(1). - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_3(1)__17
Попередній перегляд:   Завантажити - 377.347 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Віничук С. М. 
Патогенетично обгрунтований підхід до застосування нейропротектора цитиколіну як засіб вторинної профілактики ішемічних церебральних подій у хворих з ТІА [Електронний ресурс] / С. М. Віничук, О. Є. Фартушна, Т. М. Черенько // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2010. - № 4. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2010_4_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.914 Mb    Зміст випуску     Цитування
13.

Черенько Т. М. 
Клініко-гемодинамічні особливості у хворих із різними патогенетичними підтипами транзиторних ішемічних атак [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько, О. Є. Фартушна, О. А. Атаманенко, І. Г. Савченко, С. В. Поташев, Н. М. Носенко, М. М. Долженко, Н. М. Ласкаржевська // Український медичний часопис. - 2011. - № 3. - С. 95-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2011_3_27
Наведено результати аналізу клініко-неврологічного та інструментального обстеження 178 хворих із транзиторними ішемічними атаками. За механізмом розвитку виділені атеротромботичний, кардіоемболічний, лакунарний і остаточно невизначений патогенетичні підтипи захворювання та описані їх клініко-гемодинамічні особливості.
Попередній перегляд:   Завантажити - 351.007 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Черенько Т. М. 
Особливості мозкової гемодинаміки у хворих з різними патогенетичними підтипами транзиторних ішемічних атак [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько, О. Є. Фартушна // Військова медицина України. - 2011. - Т. 11, № 1. - С. 75-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2011_11_1_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 337.912 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Турчина Н. С. 
Клініко-неврологічні та УЗДГ кореляції в гострому періоді інсульту у хворих з різними видами маніфестної вірусної інфекції в анамнезі [Електронний ресурс] / Н. С. Турчина, Т. М. Черенько // Медична наука України. - 2016. - Т. 12, № 3-4. - С. 41-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2016_12_3-4_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.21 Mb    Зміст випуску     Цитування
16.

Черенько Т. М. 
Клініко-неврологічні співставлення атеротромботичного та кардіоемболічного інсульту залежно від ступеня артеріальної гіпертензії [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_4_55
Мета дослідження - вивчити особливості впливу артеріальної гіпертензії (АГ) різного ступеня на клініко-неврологічні та функціональні наслідки атеротромботичного та кардіоемболічного ішемічного інсульту. Обстежено 105 пацієнтів із мозковим ішемічним інсультом (МІІ) та АГ (жінок - 47,6 %, чоловіків - 52,4 %; середній вік - 67,3 +- 1,09) з помірно-тяжким неврологічним дефіцитом - 8,23 +- 0,31 (за NIHSS). Атеротромботичний підтип (АТР) встановлено у 65,7 % пацієнтів, кардіоемболічний (КЕ) - у 25,7 %, в 13,6 % - лакунарний або невизначений тип (група порівняння). Функціональне відновлення оцінено за індексом Бартел. АГ I ступеня виявлено у 5,7 %, II - у 60,0 %, III - у 34,3 % хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 173.978 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Черенько Т. М. 
Роль показників добового моніторування артеріального тиску та його варіабельності у прогнозуванні наслідків гострого ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Український неврологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 13-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2018_1_4
Мета роботи - дослідити залежність вихідного неврологічного дефіциту та наслідків гострого періоду ішемічного інсульту (ІІ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) від показників добового моніторування артеріального тиску (АТ) і його варіабельності. Обстежено 150 (74 (49,3 %) жінки та 76 (50,7 %) чоловіків, середній вік - (67,4 +- 0,7) року) пацієнтів з первинним ІІ та наявністю АГ в анамнезі. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою NIHSS. Діагноз АГ встановлено за результатами клінічного та інструментального обстеження і даними медичної документації. З моменту госпіталізації протягом 6 днів гострого періоду проводили добове моніторування АТ (вимірювання здійснювали з інтервалом 4 год). Вивчали середнє значення систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) АТ, максимальні значення САТ і ДАТ, варіабельність АТ шляхом розрахунку стандартного відхилення (SD), оціненого для САТ і ДАТ. Тяжкість неврологічного дефіциту становила в середньому (9,5 +- 0,4) бала та корелювала з тривалістю анамнезу АГ (r = +0,540; p = 0,001). Через 8, 12, 16 та 20 год після інсульту середні значення САТ та SD САТ були статистично значущо більшими у разі більшої тяжкості інсульту щодо меншої тяжкості. Найбільші середні значення SD САТ визначено в першу добу - (18,7 +- 0,7) мм рт.ст. та за перші три доби - (18,9 +- 0,5) мм рт.ст. Найсильніші кореляції бала за NIHSS наприкінці гострого періоду інсульту встановлено із SD САТ і SD ДАТ за період з 1-ї до 3-ї доби включно за результатами добового моніторування АТ (r = +0,725 та r = +0,550 відповідно), SD САТ за добу (r = +0,487) і тривалістю АГ (r = +0,538). За результатами однофакторного регресійного аналізу виявлено залежність (R<^>2 = 0,526) тяжкості інсульту за NIHSS у разі виписування від SD САТ за період з 1-ї до 3-ї доби включно. Висновки: у пацієнтів з ІІ на тлі АГ наслідки гострого періоду корелюють з показниками варіабельності добового моніторування АТ (SD САТ та SD ДАТ за період з 1-ї до 3-ї доби включно, SD САТ за добу) і тривалістю АГ. Ймовірність 50 % зменшення бала за NIHSS прогнозують у разі SD САТ за період з 1-ї до 3-ї доби менше ніж 12,4 мм рт. ст.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.566 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Черенько Т. М. 
Вплив артеріальної гіпертензії різної тривалості на неврологічні та функціональні наслідки ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Медична наука України. - 2017. - Т. 13, № 1-2. - С. 41-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2017_13_1-2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 501.227 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Черенько Т. М. 
Характеристика гострого ішемічного інсульту залежно від структури тяжкості та тривалості артеріальної гіпертензії [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Семейная медицина. - 2018. - № 1. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_1_17
Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із головних модифікованих незалежних факторів розвитку інсульту та одним з провідних чинників, який може визначати перебіг та наслідки інсульту. Оцінювання структури тяжкості та тривалості АГ у випадку гострого ішемічного інсульту (ГІІ) з різним неврологічним дефіцитом, патогенезом, локалізацією та величиною вогнища сприятиме адекватному прогнозу наслідків судинної катастрофи й удосконаленню профілактики. Мета дослідження - аналіз ІІ залежно від його клініко-інструментальних особливостей з огляду на структуру тяжкості і тривалості АГ. Проведено комплексне клініко-неврологічие обстеження 150 пацієнтів: 74 (49,3 %) жінок та 76 (50,7 %) чоловіків віком від 43 до 80 років (середній вік - 67,4 +- 0,7 року) з ГІІ та документально підтвердженою АГ в анамнезі. Тяжкість інсульту оцінювали за шкалою NIHSS. Діагноз АГ, її тяжкість, тривалість встановлено на підставі даних клінічного, інструментального обстеження та медичної документації. Тяжкість ІІ за шкалою NIHSS становила 9,5 +- 0,35 бала; у 57,4 % хворих визначали середній ступінь тяжкості неврологічних розладів. Тривалість АГ в обстежених пацієнтів в анамнезі становила у середньому 12,3 +- 0,64 року. Найчастіше фіксували АГ тривалістю понад 6 - 10 років (46 %). Тривалість АГ в анамнезі достовірно корелювала з тяжкістю неврологічного дефіциту на момент надходження до стаціонару. Аналіз розподілу пацієнтів за ступенем АГ свідчить, що майже у половини хворих виявлено II ступінь АГ - 72 (48,0 %), у близько третини 48 (32 %) пацієнтів III ступінь АГ, у 20 % спостерігали АГ легкого ступеня. Між тривалістю АГ та її ступенем існував помірний прямий зв'язок r = 0,592 (p = 0,001), так само, як між величиною бала за NIHSS та ступенем АГ r = 0,612 (p = 0,001). За тяжкого інсульту домінували пацієнти з АГ III ступеня - 26 (68,4 %); p << 0,05. АГ I ступеня асоціювалась переважно з розвитком легкого та середньо-тяжкого інсульту у більшості хворих - 28 (93,3 %). Заключення: питома вага АГ різного ступеня за тяжкістю і тривалістю неоднакова у випадку інсульту та залежить від тяжкості гострої судинної катастрофи. Питома вага різних ступенів тяжкості та тривалості АГ достовірно відрізнялася залежно від патогенетичного підтипу інсульту. Не виявлено достовірної різниці у структурі доінсультної тривалості АГ та її тяжкості у хворих з різними розмірами вогнищ інфаркту. Тяжкість і тривалість АГ в анамнезі значною мірою впливають на тяжкість ІІ на момент надходження до стаціонару, що вимагає поліпшення ранньої діагностики, профілактики тяжких форм АГ, а також зумовлює подальше вивчення впливу АГ на наслідки інсульту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 441.004 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Черенько Т. М. 
Прогностична модель мінімального обмеження в повсякденному житті у хворих з первинною артеріальною гіпертензією в гострий період ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Український неврологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 30-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2018_2_7
Мета роботи - визначити незалежні прогностичні чинники мінімальної залежності у повсякденній діяльності в кінці гострого періоду ішемічного інсульту (ІІ) у хворих з первинною артеріальною гіпертензією (АГ) шляхом розроблення математичної моделі прогнозу. Оцінено неврологічний і функціональний статус 150 пацієнтів (74 (49,3 %) жінок і 76 (50,7 %) чоловіків) з первинним ІІ та первинною АГ в анамнезі. Середній вік пацієнтів - (67,4 +- 0,7) року. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою NIHSS, активність у повсякденному житті - за індексом Бартел (ІБ), когнітивний статус - за шкалою MMSE. Діагноз АГ установлювали за результатами клінічного та інструментального обстеження і медичною документацією. Проводили добовий моніторинг артеріального тиску (АТ) з моменту госпіталізації кожні 4 год протягом 6 днів гострого періоду. Визначали середні та максимальні значення діастолічного і систолічного АТ, варіабельність АТ шляхом розрахунку стандартного відхилення (SD), оціненого для діастолічного і систолічного АТ. Статистичну обробку одержаних результатів проводили за допомогою програми статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. На 21-шу добу медіана значень ІБ становила 75 балів, мінімальне значення - 20 балів, максимальне - 95 балів, перший квартиль - 55 балів, третій квартиль - 85 балів. Під час визначення прогностичних предикторів функціонального відновлення за ІБ проаналізовано дані хворих з неврологічним дефіцитом середнього (n = 86) і тяжкого (n = 38) ступеня, Зі 159 показників, які характеризували патологію та результати додаткового обстеження пацієнтів, було відібрано 19 змінних, які мали статистично значущий кореляційний зв'язок зі значенням ІБ під час виписування, та залучено до логістичного регресійного аналізу. За даними покрокового аналізу (13 кроків) незалежними прогностичними чинниками мінімальної залежності у повсякденній діяльності в кінці гострого періоду середньотяжкого і тяжкого ІІ визначено 6: тривалість АГ (коефіцієнт B = -0,22), варіабельність систолічного АТ у перші 3 доби (B = -0,30), варіабельність діастолічного АТ у перші 3 доби (B = 0,48), стать (B = -2,46), оцінка за MMSE у гострий період (B = 0,44), вища освіта (B = 2,11). Константа - 6,76. Одержана модель має чутливість 93,9 %, специфічність - 86,5 % та діагностичну точність - 90,1 %, площа під кривою ROC - 0,957 (95 % довірчий інтервал - 0,94 - 0,99). Висновки: основний напрям терапевтичних заходів для досягнення мінімального функціонального обмеження в гострий період середньотяжкого і тяжкого інсульту має передбачати зменшення варіабельності як систолічного, так і діастолічного АТ, особливо у перші 3 доби, заходи щодо поліпшення когнітивного статусу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.596 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського